Запорізька загальноосвітня
середня школа
![]()
І-ІІІ ступенів № 87
15 грудня 2010 року
МАЙСТЕР-КЛАС
Тема: Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури в умовах компетентнісного навчання.
Підготувала: вчитель української мови та літератури Троян Наталія Анатоліївна
Мета: ознайомити з системою роботи вчителя щодо розвитку критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури в умовах компетентісного навчання.
Теоретичне обгрунтування питання
«Розвиток критичного мислення на уроках української мови
та літератури в умовах компетентнісного навчання».
Радикальні зміни, які відбуваються в сучасному вітчизняному освітньому середовищі й відзеркалюють тенденції розвитку світової освіти, особливо акцентують на необхідності переорієнтації шкільного навчального і виховного процесу на забезпечення умов формування учня—громадянина розвиненого демократичного суспільства, що визначається динамікою прогресу, прискореним зростанням інформаційного потоку і, відповідно, розмаїттям ідей і поглядів. Тому пріоритетними є здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, перевіряти й переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, обирати рішення й аргументовано захищати свою позицію.
Видатному американському мислителю Д.Дьюї належить твердження, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення. Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним. Отже, першочерговим завданням школи є розвиток такого типу мислення, який надасть змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які виникатимуть, пристосування до нових, часом не передбачуваних політичних, економічних або інших обставин.
Підготовка учнів до взаємодії, до розвитку навичок критичного мислення нині, на мій погляд, є надзвичайно важливою. Як свідчать дослідження, переважна більшість школярів не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння. Це може спричинити в майбутньому прийняття ними невиважених рішень. Отже, першочерговим завданням учителя вважаю актуальним розвиток в учнів на уроках української мови та літератури такого типу мислення, який допоможе їм адекватно оцінювати нові обставини та долати проблеми, що виникатимуть. Тому й обрала для себе методичну проблему «Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови й літератури».
На думку відомого фахівця з цієї проблеми М.Ліпмана, критичне мислення –це «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно: а) засновується на певних критеріях; б) є таким, що самокоректується; в) випливає з конкретного контексту».
Виділяють такі ключові моменти критичного мислення:
§ Володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації.
§ Розвиток в учнів здатності до формулювання самостійних суджень, спрямованість на творчу мисленнєву діяльність, а не на репродуктивне мислення, що базується на жорстких алгоритмах і стереотипах.
§ Самокорекція, скерована на використання критичного мислення як методу, зверненого на виправлення чи покращення власних суджень – мисляча людина постійно має піддавати свої мисленнєві процеси рефлексії.
§ Уважне й чуйне ставлення до контексту, адже загальні критерії мислення мають безперервно перевірятися на адекватність і на можливість зміни в кожному конкретному випадку.
Критичне мислення зовсім не означає негативності суджень або необґрунтованості критики. Це зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та формулювання оцінок. Термін «критичне» в такому контексті найбільш адекватний слову «аналітичне». Аналіз зарубіжних та вітчизняних досліджень показує, що єдиного визначення цього виду мислення не існує. Д.Дьюї трактував критичне мислення як складну, пов’язану з вчинками людини діяльність, що захоплює людину повністю. Сучасні дослідники Д.Х.Кларк та А.У.Бідл визначають критичне мислення як процес, за допомогою якого розум опрацьовує інформацію з метою осягнення або продукування ідей або розв’язання проблеми. На думку Б.Бейера, критичне мислення - це спосіб оцінки автентичності, цінності або точності чогось.
Орієнтація на критичне мислення передбачає передовсім повне несприйняття будь-якої думки або оцінки «на віру»: кожен учень, не беручи до уваги жодних авторитетів, має сформувати власну думку про явище в контексті навчальної програми.
Необхідно врахувати й те, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії передовсім між тими, хто навчається. У процесі обговорення висуваються критерії мислення, ідентифікуються й обговорюються життєві контексти, а мисленнєвий процес у цілому піддається оцінюванню.
У психолого-педагогічній літературі названо п’ять етапів формування критичного мислення учнів (М.Векслер, А.В.Тягло, Т.С.Воропай).
Перший етап—розминка.
Другий етап – актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу.
Третій етап - осмислення нової інформації, критичне читання та письмо.
Четвертий етап – роздуми або рефлексія, формування власної думки стосовно навчального матеріалу.
Пятий етап - узагальнення й оцінка інформації (проблеми), визначення способів її розв’язання, з’ясування власних можливостей.
На уроці за технологією розвитку критичного мислення етап « Розминка» замінює організаційні моменти традиційного уроку. Головна його функція—створення сприятливого психологічного клімату на початку уроку. Доцільними прийомами «Розминки» є прийоми, що розвивають зорову пам’ять, логічне мислення, уміння аналізувати мовне завдання. Доцільними під час цього етапу уроку є використання «Синтаксичних розминок», «Лінгвістичних діагностик», «Ключових слів». Сьогодні на моєму уроці ви побачите синтаксичну розминку-- гру «Світлофор» та метод «Лінгвістичний феєрверк», коли треба побудувати, наприклад, речення з хаотично розташованих у довільному порядку слів за принципом «вибуху».
Переконана, що лише тоді, коли учні розуміють конкретну практичну значимість для кожного з них навчального матеріалу і чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці, вони критично ставляться до свого суб’єктивного досвіду, засвоюючи глибше навчальний матеріал.
Одне з головних завдань етапу «Актуалізація»-- викликати зацікавленість, інтерес, схвилювати, спонукати учнів пригадати те, що вони знають. Саме цьому підпорядковані методичні прийоми, які створюють умови для самостійного здобуття знань: «Знаємо—бажаємо дізнатися—дізналися», «Асоціативний кущ», «Семантична карта» (приклад буде на уроці, коли учень сам створює схему за теоретичним матеріалом). Це дає можливість розвивати такі вміння й навички критичного мислення, як гнучкість в адаптуванні до життєвих ситуацій, самостійність у прийнятті рішень, уміння бачити й формулювати проблему, знаходити шляхи її раціонального розв’язання.
Першочерговою метою етапу уроку «Усвідомлення змісту навчального матеріалу» є розвиток умінь критично працювати з інформацією, виділяти найголовніше й найсуттєвіше, висувати й обгрунтовувати гіпотези розв’язання проблеми, робити узагальнення, зіставляти з аналогічними обо альтернативними варіантами розв’язання, установлювати закономірності, робити аргументовані висновки. Доречно, на мою думку використовувати комп’ютер на уроках.
На уроках української мови і літератури в основній школі віддаю перевагу завданням і вправам проблемно-пошукового характеру, які розвивають аналітичні вміння учнів. Навчаю складати й працювати учнів з опорними схемами, алгоритмами, що дає можливість переходити від спостережень і досліджень до висновків і узагальнень.
Продемонструвати свої знання, практичне застосування їх, усвідомити з критичної точки зору мої учні вчаться під час заключної частини уроку. Які ознаки критичного мислення вони виявляють? Уміння самостійно працювати з інформацією, розвивати власний інтелект, мовні та мовленнєві компетенції, моральні якості. Використовую на цьому етапі картки самооцінки, таблиці контролю й самоконтролю, тестування, виконання творчих завдань (що ви побачите на моєму уроці).
Реалізуючи проблему «Розвиток критичного мислення учнів...», переконуюся, що тільки ті знання, яких учень набув під час особистої пізнавальної діяльності стають його інтелектуальним надбанням, навчають комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях, виховують особистість.
Головне—пам’ятати, що критичне мислення—це не критика недоліків, а вміння визначити проблему й виробити оптимальну стратегію її розв’язання, адже ще німецький філософ П. Лессінг зазначав: «Сперечайтеся, плутайтеся, помиляйтеся, але, заради Бога, міркуйте, і хоча хибно, але самі».
ЛІТЕРАТУРА
1.Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит та Чарльз Темп. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів”. Посібник I та II .
2.Загашев И.О., Заир-Бек С.И., Муштавинская И.В. «Учим детей мыслить критически», Санкт-Петербург. Издательство «Альянс «Дельта», 2003.
3.Клустер Д. Что такое критическое мышление? // Перемена, N4, 2001. – С. 36-40.
4.Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д.; Наук. Ред.. Пометун О.І. Технології розвитку критичного мислення учнів.- К.: Вид-цтво «Плеяди», 2006.
5.Тягло А.В., Воропай Т.С. Критическое мышление: Проблема мирового образования XXI века.- Харьков: Ун-т внутр. дел., 1999
6.Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект: Посібник для вчителів і студентів. – К.: СПД Богданова А.М., 2007.
